Інфекційні хвороби тварин Інфекційні хвороби тварин – група хвороб, що викликаються хвороботворними мікроорганізмами, що можуть передаватися від зараженої тварини здоровому і приймати епізоотичне поширення. За інтенсивністю прояву і широті поширення епізоотичний процес характеризується трьома формами: спорадичною захворюваністю, епізоотією і епідемія. Споради – поодинокі або нечисленні випадки прояву інфекційної хвороби тварин. Епізоотія – широке поширення інфекційних тварин в господарстві, районі, області, Республіці. Епідемія – це найвищий ступінь розвитку епізоотії, характеризується надзвичайно широким поширенням інфекційної хвороби, що охоплює територію однієї держави або кількох країн. Епізоотичне вогнище – місце перебування джерела збудника інфекції на певній ділянці місцевості, де можлива передача збудника хвороби сприйнятливим тваринам. Епізоотичний процес – безперервний процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед тварин при певних природних і господарських умовах. Інфекційні хвороби тварин діляться на 5 груп: Аліментарні інфекції – передаються через грунт, корм і воду. Вражають органи травної системи. До таких інфекцій відносяться: виразка, ящур, сап, бруцельоз. Респіраторні інфекції – ураження слизових оболонок дихальних шляхів і легенів. Шлях передачі – повітряно-крапельний. Відносяться: парагрип, екзотична пневмонія, віспа овець і кіз, чума м’ясоїдних. Трансмісивні інфекції – передача здійснюється кровососущими членистоногими. Збудники постійно або в окремі періоди знаходяться в крові. Відносяться: енцефаломієліти, туляремія, інфекційна анемія коней. Інфекції збудники яких передаються через зовнішні покриви без участі переносників (грунтові інфекції; інфекції, що передаються при безпосередньому контакті). Відносяться: правець, сказ, віспа корів. Інфекції з нез’ясованими шляхами зараження. Основні характеристики інфекційних захворювань тварин. Ящур – Гостре контагіозне захворювання. Хворіють велика рогата худоба, свині. Ящуром може захворіти людина. Вірус стійкий до холоду. При злоякісній формі падіж молодняку ​​великої рогатої худоби досягає 70%, свиней 80%. Бруцельоз – Інфекційне захворювання тварин, що представляє загрозу і для людини. Сап – контагіозне захворювання однокопитних тварин, від яких воно може передатися людині. Інкубаційний період 2-14 днів. Поширюється розпиленням в повітрі, зараженням води і їжі, предметів домашнього ужитку. Збудник у зовнішньому середовищі не стійкий, смертність 50-100%. Всі хворі тварини підлягають знищенню, так як засобів лікування немає. Чума великої рогатої худоби – Заразне вірусне захворювання. Збудник передається з інфікованими водою, фуражем, підстилкою. Зберігається тривалий час. Ймовірні способи зараження – аерозольний. Смертність – 50-100%. Для профілактики є вакцина. Чума свиней – Заразне захворювання, вірус стійкий у зовнішньому середовищі. Смертність 80%. Для захисту є сироватка, вакцина. Грип птахів – висококонтагіозна вірусна інфекція, яка може вражати всі види птахів. Протікає у вигляді епізоотії з ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту. Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, що виділяє в зовнішнє середовище аерогенно, зі слиною і послідом, що створює можливість зараження птиці через повітря, інфіковані корми і воду. Основними переносниками інфекції є дикі перелітні птахи. У хворої птиці спостерігається депресія, малорухливість, набряк підшкірної клітковини голови і шиї, слизові виділення з носа, втрата чутливості, хрипи, задишка, скуйовджене оперення, синюшність сережок і гребеня, знижується якість шкаралупи. Птах потрапляє в коматозний стан і через 24-72 години гине. Загибель птиці може досягти 70-80%. Зареєстровані захворювання людей на пташиний грип. Доведеною передачі вірусу людиною до людини немає. Захворювання на пташиний грип у людей проявляється наступним чином. Тривалість інкубаційного періоду становить 2-3 дня. Захворювання починається гостро з підвищенням температури, м’язовий біль, нежить, більш в горлі, кашлю. Може бути водяний стілець блювота. На 2-3 день хвороби уражаються нижні відділи дихальних шляхів, з можливим розвитком пневмонії, кашлем, задишкою. Може приєднатися ураження печінки і нирок. Смертність при захворюванні на пташиний грип досягає 50-80% на другого тижня хвороби. В якості препаратів екстреної профілактики грипозної інфекції рекомендуються препарати ремантадина або інтерферону. Приступати до їх застосування необхідно безпосередньо перед початком роботи у вогнищі інфекції в наступній дозуванні: 1 таблетка ремантадина (50 мг) 1 раз на день, застосовується протягом 10-15 днів; 5 крапель розчину інтерферону в кожну ніздрю 2 рази на добу з інтервалом не менше 6 годин, застосовується поки зберігається небезпека зараження. Антибіотики для профілактики грипу не застосовуються. Як жарознижуючих засобів рекомендується парацетамол, ібупрофен (аспірин і анальгін протипоказані).

Обробка від ектопаразитів Обробка тваринного від ектопаразитів – бліх і кліщів, важлива і невідкладна процедура в житті собаки чи кішки. Ектопаразити (блохи, кліщі та інші) можуть не тільки викликати алергічний дерматит, а й з’явиться переносниками небезпечних захворювань. На жаль, зараз жоден препарат не дає 100% захисту від укусів, більшість їх паралізує нервову систему кліща, в результаті він довго повзає по шерсті, втрачає здатність прокусити шкіру і нассатися крові і в результаті гине. Обробка від кліщів обов’язкове в період максимальної їх активності, це період з березня по жовтень. В ідеальних умовах блоха може жити до двох років з урахуванням трьох тижнів личинкової стадії. Зазвичай же тривалість життя паразита становить всього кілька тижнів. Доросла самка в принципі здатна відкласти до 5000 яєць за все життя. Основним захистом для собаки служать краплі на холку від бліх і кліщів. Препарат обов’язково наносити на шкіру, розсовуючи шерсть, при нанесенні препарату на шерсть ефекту від нього не буде. Всі краплі всмоктуються і розподіляються в сальних залозах шкіри, а потім відбувається поступове виділення препарату разом з секретом сальних залоз, що і забезпечує захист собаки від укусу кліща протягом місяця. При митті препарат частково змивається, але його концентрація знову відновлюється на шкірі протягом доби. Важливо! Не можна кішкам застосовувати собачі краплі і навпаки! Важливо! обробка краплями від бліх і кліщів на шкіру проводиться за 2 дні до миття або через 2 дні після !!! При покупці препаратів від ектопаразитів обов’язково звертайте увагу на вагу вашого вихованця! Блохи – переносники багатьох небезпечних захворювань. Наприклад, саме собачі паразити переносять яйця огіркового ціп’яка, що росте в довжину до 50 см, і інших глистів. На ринку сучасних ветеринарних препаратів представлені краплі, що захищають тварину і від ектопаразитів, і від гельмінтів. Однак, потрібно уважно читати інструкцію до препарату, він захищає тварину лише від круглих гельмінтів. Якщо після нанесення крапель на холку у собаки з’явилося свербіння і почервоніння шкіри в місці нанесення, випадання шерсті, то даний препарат аллергичен для ВАШОЇ собаки і вам не потрібно більше його застосовувати. Зверніть увагу, що алергія розвивається не на препарат, а на діючу речовину, яку він містить (воно завжди вказано на упаковці), тому всі краплі з цим діючою речовиною викликатимуть подібну реакцію. Лікарі нашої клініки завжди допоможуть вам підібрати інший препарат, якщо ваша собака алергік. Інсектицидні шампуні дають найслабшу захист, тому що містять дуже маленьку концентрацію діючої речовини. Препарат після миття залишається на шерсті недовгий час і швидко змивається. Серед власників тварин існує думка, що якщо вихованець не виходить на вулицю, його не потрібно обробляти від ектопаразитів. Ця думка є хибною думкою. Ви коли-небудь помічали, як у кутку вашої затишної квартири сидить не зрозумій звідки взявся павук? Або будь-яка інша комашка заповзла в квартиру і тепер затишно почуває себе, сидячи на ваших шпалерах? Напевно, помічали. Так ось блохи і кліщі так само з радістю подорожують. Вони можуть з легкістю потрапити в вашу квартиру, пересуваючись на вашому одязі, взутті і т.д. Випадки зараження домашніх собак і кішок, які не виходять за межі квартири, ектопаразитами досить часті.

Глисти у собак і кішок Для профілактики дегельмінтізіровать тварин необхідно від одного-двох разів на рік, до одного разу на 4 місяці, в залежності від ситуації. При високому ризику зараження – харчування сирими субпродуктами або м’ясом, рибою, поїдання покидьків або фекалій на вулиці – дегельмінтизацію можна проводити раз на квартал. Необхідна дегельмінтизація і перед щепленням, якщо остання профілактична дегельмінтизація була більш 4-6 місяців тому. Робити щеплення тварин потрібно не раніше ніж через 10-14 днів після прогону глистів. Зверніть увагу на те, що давати антигельминтик потрібно двічі з періодом в 10-14 днів. Одноразовий прийом знищує тільки дорослу форму глистів, але не яйця. За 10-12 днів з яєць виводяться нові глисти, і повторним прийомом ви їх знищите. Якщо і після другої дачі препарату у тварини будуть присутні ознаки заглістованності – обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря, можливо, він порадить змінити препарат або провести додаткові дослідження. Робити щеплення тварина з глистной інвазією марно і небезпечно. Як антигельмінтиків підійдуть – празиквантел, цестал, Дронтал плюс і інші. Зверніть увагу на те, що ці препарати необхідно давати строго за вагою тварини, тому перед дачею препарату тварину необхідно зважити! Уважно читайте інструкції та виконуйте дозу! Глисти у кішок Якщо у вас є підозра на те, що у тварини глисти – не муч в здогадах і не тягніть час – аналіз калу можна здати в будь-якій ветеринарній клініці, де є лабораторія, або в самій лабораторії. Зробити це необхідно, але одноразовий негативну відповідь не виключає наявність гельмінтів. Якщо тварині дійсно не пощастило, дегельмінтизація можна провести з дворазовим застосуванням наступних препаратів: празиквантел, цестал, Дронтал плюс, празіцід, каніквантел – звертайте увагу на те, для яких тварин призначений препарат, це важливо. А ось визначати який вид глистів у вашого тварини немає необхідності. Адже, наприклад, сучасні препарати для кішок розраховані на всі види глистів, паразитують в котячому організмі (аналогічно і для собак). Ще раз звертаємо Вашу увагу на те, що препарати дають строго за вагою. Глисти у кішок, при правильному лікуванні досить легко устранаются. Глисти у собак У тих випадках, якщо у тварини дуже сильна глистова інвазія (це особливо часто трапляється в тих випадках, коли цуценя підбирають на вулиці), у тварини в калі помітні неозброєним оком глисти, тварина нудить глистами, необхідно давати препарати від глистів під контролем лікаря. Так як форсована дегельминтизация і, отже, швидка загибель гельмінтів призведе до сильної інтоксикації. Цілком можливо, що виникне необхідність в інфузійної підтримки (крапельниця). У тварини може бути супутня вірусна інфекція, що також потребують допомоги ветеринара. У період вагітності і лактації Антигельмінтики давати не можна, це може негативно позначитися на здоров’ї дитинчат. Якщо ви турбуєтеся про здоров’я тварини, краще прогнати глистів за 10-14 днів до планової в’язки. Якщо ви перед в’язкої не турнули матері глистів, дитинчатам необхідно проганяти глистів не раніше ніж через 21 день після народження. В цілому лікування і профілактика гельмінтозу у кішок і собак дуже схожа. Розрізняються лише дозування препаратів. Так само слід пам’ятати, що глисти дуже легко передаються людині при недотриманні правил гігієни, тому до звільнення вашої тварини від глистів слід неухильно дотримуватися правил особистої гігієни, не дозволяйте тварині «цілувати» вас і обмежте контакти тварини з маленькими дітьми. Якщо ви хвилюєтеся – можна порадитися з педіатром і вирішити – чи давати профілактично глистогінний дитині, або обмежитися тільки дотриманням правил особистої гігієни. Пам’ятайте, що глисти у собак можуть легко змінити носія, тобто на вас! Особливо хочемо звернути увагу, що деякі симптоми, що приймаються власниками за глистную інвазію, можуть бути ознакою зовсім глистной інвазії, а більше неприємних хвороб. У таких ситуація дегельминтизация може тільки нашкодити тварині! Тому якщо у вашої тварини виявляються тривожні симптоми – не займайтеся самолікуванням, а звертайтеся до ветеринарного лікаря.

Проводимо щорічну офіційну вакцинацію тварин на підставі Дозволу на протиепізоотичні заходи. Застосовуємо вакцини як російських так і зарубіжних виробників: Нобівак, Еурікан, Вангард, Дюрамун. Вакцинація кішок і собак Вакцинація багаторазово знижує ризик захворювання найбільш небезпечними для тварин інфекційними захворюваннями. Залежно від виду тварин вакцинація запобігає такі хвороби: У собак: • Чума м’ясоїдних • Інфекційний гепатит • парвовіроз (в народі «олімпійка») • Лептоспіроз ( «зооантропонозов» – важка хвороба, загальна і для людини і для тварин). • Парагрип (в залежності від виду вакцини) • Аденовіроз (в залежності від виду вакцини) У кішок: • Вірусний ринотрахеит • Каліцівіроз • панлейкопенія (парвовирус) • Сказ • Хламідіоз (в залежності від виду вакцини) • Лейкоз (в залежності від виду вакцини) Графік вакцинації кішок та собак • Цуценя або кошеня можна вакцинувати, починаючи з 10-12-ти тижневого віку. Потім проводиться ревакцинація через 3-4 тижні, далі тварина повинна бути вакциновано у віці від 8 -12 міс. • Дорослі тварини, які отримали у віці до року повну програму вакцинації, повинні прищеплюватися один раз на рік протягом всього життя. • Чи існують вакцини, які допускають початок програми вакцинації у собак у віці з 4-6 тижнів. Залежно від виду вакцини і від індивідуальних особливостей пацієнта ветеринарний лікар підбере індивідуальну програму вакцинації. перед вакциною • Котам і собакам вакцинація проводиться тільки, якщо вони клінічно здорові. Вагітним і лактуючим тваринам робити щеплення не можна. • Активний імунітет виробляється через 10-14 днів після вакцинації, в цей період необхідно ретельно стежити, щоб тварини переохолоджуватися і не піддавалися стресу. • Тварини не пройшли повний курс вакцинації, не захищені від хвороб в повній мірі і не мають гуляти на вулиці і контактувати з іншими тваринами.

Наша клиника дорожит каждым нашим посетителем. Сейчас в этом разделе пока нет информации – мы составляем её в наиболее приемлемом для Вас виде.

Урологія – галузь медицини, що займається захворюваннями сечовивідних шляхів. Нефрологія – галузь медицини, що вивчає функції і захворювання нирок. До урологічним захворюванням відносяться захворювання нирок, сечового міхура, сечовивідних шляхів. Хворіють собаки і кішки обох статей. Розвитку хвороби сприяють порушення годівлі та утримання, зайва вага тварини, генетична схильність. Найпоширеніша патологія – це сечокам’яна хвороба. Найчастіше від неї страждають коти через довгий і вигнутого сечовипускального каналу, по якому погано проходять пісок і камені. Власникам тварин слід знати основні ознаки урологічних захворювань: – Поліурія – збільшення об’єму сечі; – Полидипсия – підвищена спрага; – Олігурія – зменшення сечовиділення; – Анурія – відсутність сечовиділення; – Поллакиурия – часте випорожнення сечового міхура; – Странгурия – спазми сечового міхура, при цьому сечовипускання каплевидної, після болючих позивів і багаторазових спроб; – Нетримання сечі – мимовільне сечовипускання, втрата вольового контролю над сечовипусканням; – Гематурія – наявність крові в сечі. Якщо Ви помітили будь-якої з перерахованих симптомів у Вашої тварини, слід негайно звернутися на прийом до ветеринарного лікаря. Наші фахівці, за плечима у яких великий досвід лікування урологічних захворювань, завжди будуть раді допомогти Вашому вихованцеві! Діагностичне обстеження включає в себе: I. Збір анамнезу. II. Загальний огляд – оцінка зовнішнього вигляду, визначення температури, пульсу, дихання, артеріального тиску, проводиться пальпація і аускультація. III. Медикаментозні проби – волдирная проба Олдріча і функціональна проба з фуросемідом. IV. Інструментальні методи – ультразвукове дослідження (УЗД) нирок і органів черевної порожнини, лапароскопія з біопсією нирки. V. Лабораторні методи – 1) загальний аналіз сечі для виявлення – PH сечі, гематурії, питомої ваги, протеїнурії, глюкозурії, ерітроуріі, лейкоцитурии, циліндрурії, солей, бактерій; 2) загальний аналіз крові для виявлення – лейкоцитозу, ерітропеніі, нормо-або гіпохромною анемії, еозинофілії; 3) біохімічний аналіз крові для виявлення – гіпо- чи гіперпротеїнемії, холестерінеміі, гіперглікемії, гіпербілінеміі, і визначаються показники збереження функцій нирок – сечовини і креатиніну. VI. Бактеріологічний посів сечі з подтітровкой до антибіотиків. Обстеження котів з сечокам’яною хворобою має свої особливості. Головним методом діагностики у цих тварин є УЗД нирок і органів черевної порожнини і загальний аналіз сечі для визначення типу солей, наявності запалення і визначення РН сечі (для попередження зсуву РН в кислу сторону). Звичайно, тільки лікар-нефролог може розібратися в хитросплетіннях і особливості перебігу захворювань нирок, однак висока кваліфікація лікарів ветцентра СанаВет, сучасні методи діагностики в сукупності з результатами лабораторних аналізів дозволяють вибрати потрібний напрямок в обстеженні тваринного, поставити діагноз, а також призначити відповідну терапію і дієту .

Медичні травматологи нерідко використовують консервативний метод лікування переломів кінцівок накладенням гіпсової пов’язки у людей. Справа в тому, що людина може свідомо довго без руху оберігати кінцівку з накладеним гіпсом. Але тваринам не цінна збереження гіпсової пов’язки, тому вони часто її гризуть, намагаються звільнитися від неї, не бережуть кінцівку. Особливо, це актуально для собак карликових порід: той-тер’єр, йоркширський тер’єр, шпіц, чихуахуа і ін. Як наслідок, в ветеринарії накладення гіпсової пов’язки неефективно і несе негативні наслідки: • низька стійкість фіксації місця перелому • незрощення переломів • утворення помилкових суглобів • дискомфорт у тварини і спроби позбутися гіпсу • атрофія і пошкодження м’яких тканин (пролежні) Різноманіття методів хірургічного лікування тварин з травмами і ортопедичними патологіями кісток стало можливим із впровадженням полегшених металевих конструкція для остеосинтезу. Перелом кінцівок, одне з найпоширеніших звернень власників кішок і собак в ветеринарну клініку. У своїй практиці, при лікуванні переломів і патологій кісток скелета (дисплазія і т.д) ми використовуємо сучасні імпланти і шовний матеріал. Головною умовою для успішного лікування переломів, є створення стабільної конструкції, яку можна носити тварині до повного зрощення кісток. Ветеринарний лікар – ортопед Ветеринарна ортопедія займається діагностикою, профілактикою та лікуванням хвороб, деформацій і вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату (патологій кісток, суглобів, сухожиль і м’язів) у тварин. У ветеринарії дуже важлива рання ортопедична діагностика, особливо, це актуально для чистопородних тварин, як собак, так і кішок. В сучасний час розроблені і використовуються методи, що дозволяють виявляти генетично-обумовлені порушення на першому році життя у тварини. Рання діагностика дозволяє вчасно виправити деякі ортопедичні патології кінцівок або поліпшити їх механічні властивості. Необхідні методи досліджень для встановлення діагнозу: • Проведення ветеринарним лікарем специфічних ортопедичних тестів • Рентгенологическая діагностика • УЗД – діагностика суглобів За результатами досліджень ветеринарний лікар приймає рішення про консервативному або хірургічному лікуванні з корекції ортопедичних патологій. Проводимо операції по травматології та ортопедії Фахівцем нашої ветеринарної клініки пройдені курси підвищення кваліфікації за травматології та ортопедії і проводяться такі операції: • лікування переломів кісток тазу, стегна, гомілки, плеча, передпліччя і т.д. • лікування захворювань суглобів (вивихи плеча, ліктьового тазостегнового суглобів, в тому числі вивихи суглобів у карликових порід собак, артрити, артрози) • хірургічне лікування хрестоподібної зв’язки у собак • лікування хвороби Кальве-Легга-Пертеса у карликових порід собак • лікування захворювань ліктьового і скакального суглобів у середніх і великих порід собак • артропластика тазостегнового суглоба (ТБС).

Без перебільшення можна відзначити, що практично у всіх тварин старше 5-6-річного віку існують проблеми в порожнині рота. Найчастіше вони проявляються появою нальоту, каменів на зубах, розвитком гінгівіту і виникненням неприємного запаху з рота. Це призводить до передчасної втрати зубів і згодом до незворотних змін з боку системи травлення. Однак проблеми порожнини рота зустрічаються не тільки у зрілих тварин. У деяких порід існує генетична схильність до затримки зміни зубів, що спричиняє за собою розвиток неправильного прикусу і відсутність корінних зубів. В даний час ветеринарна стоматологія України переживає свій підйом. В практику ветеринарного лікаря міцно увійшли ультразвукові Скайлера для чищення зубного каменю, бормашини, спеціальні пасти для шліфування зубної емалі, штучна емаль і багато іншого. Ми раді запропонувати Вам послуги ветеринарного стоматолога, який якісно і з використанням передових стоматологічних технологій відновить гармонію в ротовій порожнині Вашого вихованця. Всі стоматологічні маніпуляції в ветеринарії проводяться з використанням загальної анестезії. Інакше повноцінне лікування захворювань ротової порожнини просто не можливо! Саме тому доктор, який надає стоматологічні процедури повинен поєднувати стоматологічні навички з чудовими знаннями в області анестезіології та реаніматології дрібних домашніх тварин. Ми раді повідомити, що наші фахівці є саме таким ветеринарними лікарями.

Ветеринарна офтальмологія як окрема наука з’явилася в нашій країні порівняно недавно. Ще два-три десятиліття тому ветеринарна офтальмологія вважалася частиною ветеринарної хірургії. Основоположником вітчизняної ветеринарної офтальмології є професор Копенкин Є.П. На сьогоднішній день в Москві ветеринарів – офтальмологів налічується не більше двох-трьох десятків. А попит на послуги ветеринара-офтальмолога в останні роки значно підвищився. Види хвороб очей кішок і собак В останні роки реєструється безліч хвороб очей кішок, хвороб очей собак і інших тварин. Це захворювання рогівки, склери, судинної оболонки ока, кришталика, сітківки і хвороби допоміжних органів ока. Причому, в останні роки з’явилася величезна кількість спадково обумовлених хвороб очей кішок і хвороб очей собак. Також відзначається сплеск аутоімунних хвороб кон’юнктиви, рогівки, судинної оболонки ока. Почастішали випадки сухого керато-кон’юнктивіту у собак, який раніше зустрічався рідко. З’явилися нові хвороби очей кішок, наприклад – корнеальний секвестр. Завороти століття раніше, якщо і зустрічалися у собак, то рідко і були нескладними, легкоустранімих. В останні ж роки завороту століття зустрічаються як у собак, так і у кішок, і деколи потрібно ювелірна копітка роботи для їх виправлення. Таким чином, тільки вузький фахівець – ветеринар – офтальмолог може визначити природу хвороби очей кішки, хвороби очей собаки та інших тварин, поставити точний діагноз і призначити правильне лікування. Всі операції на органі зору проводяться під загальним наркозом з використанням очних мікрохірургічних інструментів під контролем збільшувальних приладів в присутності потужного джерела світла. Виклик ветеринара-офтальмолога на будинок зручний, так як ветеринар-офтальмолог приїде в узгоджене з Вами час. Вам не доведеться шукати його в ветеринарних клініках і довго чекати своєї черги. Можна також записатися на прийом до ветеринара-офтальмолога до ветклініки. Офтальмологія – невід’ємна частина сучасної ветеринарної медицини. Стан очей тваринного безпосередньо вказує на стан всього організму, або є показником здоров’я тварини. Тому навіть ветлікарі-терапевти при огляді тварини звертають особливу увагу на очі: на райдужну оболонку, на рогівку, на кон’юнктиву. У здорової тварини рогівка гладка, блискуча, прозора, помірно зволожена. Райдужна оболонка здорової тварини має певну структуру і індивідуальний колір у кожної тварини, навіть усередині однієї породи. За райдужною оболонкою можна навіть ідентифікувати тварин і визначити приблизний вік тварини. Зіниця в нормі середнього розміру, повинен адекватно реагувати на інтенсивність світла. Зіниці здорових очей однаково реагують на світло. Кон’юнктива повинна бути блідо-рожева, гладка, зволожена. Загальні захворювання, такі як хронічна ниркова недостатність, хронічна печінкова недостатність, інтоксикації, вірусні інфекції, наприклад, часто супроводжуються хворобами очей у собак і кішок: кон’юнктивіту, увеїту, крововиливами в сітківку і склоподібне тіло та ін. І, навпаки, захворювання очей, наприклад проникаючі поранення рогівки, можуть привести до спільного поганого стану тварини. Патологічний процес може перекинутися на інше око, або навіть стати причиною загибелі тварини. Що включає в себе офтальмологічний прийом? – Збір анамнезу – Оцінка розмірів і положення очних яблук – Оцінка розмірів зіниць і реакції зіниць на світло – Огляд століття – Огляд третє століття – Обстеження слізного апарату – Огляд кон’юнктиви – Обстеження рогівки і склери – Обстеження передньої камери – Обстеження райдужки – Обстеження кришталика і скловидного тіла – Обстеження сітківки – Постановка діагнозу і призначення лікування • Операції собакам і кішкам на століттях (Пластика повік, резекція новоутворень та ін.) • Операції на рогівці (ушивання наскрізних ран рогівки, кератопластика, оперативне лікування корнеального секвестру, резекція дермоіда і ін.) • Виправлено очного яблука собакам при пролапсі і оперативне лікування косоокості • Операції собакам і кішкам на третьому столітті (фіксація залози третього століття, оперативне лікування завороту хряща третього століття) • Операції собакам і кішкам на очному яблуці (звісцерація, енуклеація, імплантація інтраокулярного протеза).